 |
| Добавьте подпись |
Діти в такій школі навчалися три роки, одержували лише початкові знання грамоти, навчалися читати і писати, виконувати найпростіші арифметичні дії. Навчання проводилось російською та церковнослов‘янською мовами. Та й у такій школі вчилися далеко не всі діти. Із 700 селянських дворів перед революцією в школу посилали дітей 40-50 сімей. Звичайно, кількість дітей у школі не перевищувала 45-50 учнів, переважно хлопчиків. Дівчаток в школу не посилали. Селяни говорили: «Дівчині наука не потрібна, її справа - горшки, кужіль і колиска».
Далеко не всі учні, які поступали в школу, закінчували її. Після закінчення школи треба було здавати
екзамени в сусідньому селі Галайках. Екзамени приймали священики. Небагатьом учням вдавалося скласти іспити і одержати документ про освіту.
В 1922 р. в селі відкрилася трудова школа з чотирирічним навчанням. За рішенням комнезаму в 1924 р. під приміщення школи забрали будинок місцевого священика.
В 1927-28 рр. цей будинок було вдвічі розширено. В 1929 році сільська рада під приміщення школи передала ще один будинок.
В 1927 році в селі почала працювати семирічна школа, яка провела свій перший випуск семикласників у 1931 році, в школі працювали кваліфіковані вчителі Цимбалюк Настя Федорівна і Сліпенчук Тимофій Захарович.
З 1931 по 1941 рік Лобачівська семирічна школа випустила 427 випускників – семикласників, з кожним роком зростала кількість учнів у школі, зростали і витрати на освіту. В 1940 році в школі працювало 20 вчителів, навчалось понад 400 учнів. Школа мала добре укомплектовану бібліотеку, фізичний кабінет, багато обладнання.
В липні 1941 року село Лобачів окупували фашистські загарбники, які завдали великої шкоди освіті. Школу закрили, розграбували шкільне майно, незабаром в головному шкільному приміщенні поселився німецький комендант. В іншому шкільному будинку знайшли притулок поліцаї, третє приміщення було перетворене на церкву.
Вчителі, які залишились в селі зазнавали принижень та знущань. В 1943 р. поліція заарештувала вчителя Колійчука Григорія Арсеновича, який зазнав катувань з боку фашистів. Лише випадково його вдалося вирвати з рук фашистів.
В грудні 1943 року фашисти вчинили жахливий злочин: спалили село Нове Життя і по звірячому розправилися з мирними жителями, загинуло 156 чоловік, в тому числі багато дітей шкільного віку.
1 січня 1944 року село Лобачів було визволено від окупантів. Зразу ж після визволення в селі знову почала працювати школа. Школу очолила Цимбалюк Настя Федорівна. Населення села з радістю взялося за ремонт і відбудову шкільних приміщень. Приносили шкільне майно, яке вдалося врятувати від окупантів. В дуже важких умовах довелося працювати в перші повоєнні роки. Не було будівельних матеріалів для ремонту, не вистачало палива, не було ні підручників, ні зошитів. Бувало таке, що на весь клас був один підручник. А писати доводилось в саморобних зошитах, зроблених з паперових мішків.
Однак вже в 1946-1947 рр. всі приміщення були приведені в належний стан. Учні одержали підручники і зошити. А школа повністю була забезпечена педагогічними кадрами.
В 1954-56 роках Лобачівська семирічна школа була реорганізована в середню загальноосвітню школу. В 1956 р. 8 клас, який вперше відкрився в школі, поповнився випускниками Лобачівської, Зрайківської, Матвіїської, Галайківської та Черепинської семирічних шкіл.В ці роки в школі навчався Антон Флоріанович Михайлевський-майбутній поет,журналіст ,автор поетичних збірок та прозових творів.
Перший випуск 10 класу школа відсвяткувала 1958 р. Цього року було випущено 35 учнів. Працювало 25 учителів.
Директором Лобачівської школи в 1957 р. призначили Повшедного Івана Федосійовича. За час його керівництва в школі відбулося багато змін. Було добудовано ще один корпус, оснащено майстерню станками та інструментами.
В кінці 60-х років держава виділила кошти на будівництво нової школи. Це були роки, коли поряд з навчанням дітей потрібно було займатися ліквідацією неписьменності серед дорослого населення.До 1934 р. це завдання, в основному, було виконано.В селі було здійснено загальнообов‘язкове навчання. Молодь мала змогу одержати семирічну освіту.
Вже у вересні 1971 року відбулось відкриття нової школи і учні почали навчатися в світлих просторих класах.
В 1984 році директором школи призначили Гуріна Анатолія Володимировича. Молодий педагогічний колектив став працювати за новими методиками вчителів – новаторів, вперше в школі відкрились групи продовженого дня, вперше школа прийняла клас шестирічок.
В 1987 році директором став Гаврищук Василь Олексійович. За час його керівництва школа поповнилась новими меблями, встановлено лінгафонний кабінет.
За період від 1971 року Лобачівська школа випустила 712 учнів, з них 42 медалістів.
В 2001 році Лобачівську загальноосвітню школу було реорганізовано в навчально – виховне об‘єднання «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад». В 2001-2002 навчальному році школа прийняла перший клас шести річок, які будуть навчатись за новими навчальними програмами.
В 2004 році в школі було обладнано новий комп‘ютерний кабінет, з новими потужними машинами. Поступово здійснюється перехід на новий зміст і структуру навчання .
Загоруйко Сергій Васильович
Заступник директора з навчально-виховної роботи:
Ящук Світлана Юріївна
Заступник директора з виховної роботи:
Миколаєнко Руслан Вікторович (на фото праворуч)
http://www.lobachiv-nvo.edukit.kiev.ua/
А чи відома історія про статую з драконом?
ОтветитьУдалить